УЛЮБЛЕНА СПРАВА НЕ ВТОМЛЮЄ
«Порог» – щомісячний науково-популярний літературно-художній журнал, не менше половини обсягу котрого складає фантастика, видається в Кіровограді вже цілих 10 poкiв. До того ж, у №4, 2002 тут було надруковано тисячний твір. Про тонкощі видання часопису poзповідає його головний редактор Олексій КОРЕПАНОВ.
- Журнал спочатку був обласним історико-краєзнавчим виданням, виходив накладом 10 тис. примірників и удвічі рідше, до того ж удвічі тоншим за обсягом. Але вже від початку я знав, що рано чи пізно фантастика буде в журналі переважати, i поступово збильшував її частку. Зараз не менше половини обсягу журналу становить саме фантастика.
- Ви завжди працювали в журналі самі? Чи не час збілъшити штат?
- На початку в часопису був інший засновник (загалом їx змінилося 4), тоді в мене був заступник, друкарка i художник. Але умови дедалі погіршувалися, тож насамкінець я залишився сам, працюю i поки що и далі працюватиму насамоті.
- Не втомилися?
- Хіба можна втомитися від улюбленої справи? Звісно, іноді буває бажання відлучитися кудись на день, але для відпочинку цілком вистачає неділі. А з понеділка вже хочеться знов займатися журналом... Hi, мені не важко самому - просто іноді часу на все не вистачає. Якби було важко, я давно кинув би цю справу. Але робити "Порог" для мене - задоволення.
- Хто з відомих письменників має першу публікацію у Вашому журналі?
- Не знаю, чи можна говорити саме про першу публікацію в "Пороге", але, наскільки мені відомо, на початку творчого шляху тут публікувалися Юлій Буркін (Томськ), Г. Л.Олді (Харків), Irop Федоров (Вінниця), Антон Первушин (Санкт-Петербург), Федір Березін (Донецьк).
- Молоді письменники надсилають Вам масу текстів. Чи є серед них перспективні автори майбутніх книг?
- Достоині молоді є, i їй-богу, місця не вистачить, щоб ycix перелічити. На жаль, декому доводиться відмовляти - оскільки журнальна площа не дозволяє публікувати великі твори.
- Як у Bac iз літературною критикою?
- Мета "Порога" - дати можливість опублікуватися якомога більшій кількості авторів, тож місця на критичні статті часто не залишається. Але критичні статті приймаю без обмежень i завжди готовий опублікувати. Хоча, відверто кажучи, їх приходить замало.
Розмовляв Андрій ЛЕВИЦЬКИЙ
(Журнал «ПіК», №46, Киев, 2002).